Флюоксиместерон (Halotestin) – це стероїдний гормон, що випускається як препарати для перорального застосування (таблетки або капсули). Він характеризується переважаючими андрогенними над анаболічними властивостями (за одними даними ≈ 850% андрогенної активності від ендогенного тестостерону; за іншими ≈ 1000%) при швидкому впливі після вживання (термін активності ≈ 6-9 годин). Купити Halotestin MultiPharm за найкращою ціною в Україні ви можете у нашому інтернет магазині спортивної фармакології СтероїдШоп.
Як спортивний допінг флюоксиместерон приймається переважно з метою підвищення сили, витривалості та агресії, розвитку щільності та рельєфності мускулатури без вираженого приросту маси. З огляду на специфіку ефекту його активно використовують у силових та легкоатлетичних видах спорту, підключаючи перед змаганнями для покращення результатів або тренуваннями для збільшення інтенсивності.
Але не все так однозначно, адже де є виражений ефект, можливі й небезпечні побічні дії. Так, флюоксиместерон може спровокувати андрогенообумовлені:
Як допінговий препарат він не прощає зловживання, тому потребує суворого дотримання рекомендацій.
Прочитати про ефекти від застосування халотестину можна тут.
Атлети, які приймали флюоксиместерон у спортивних цілях, залишають переважно позитивні відгуки: характеризують його як із найсильніших комерційно доступних андрогенних стероїдів. У зв'язку з потужністю ефекту він рекомендується виключно досвідченим із спортивною фармакологією чоловікам. Для новачків і жінок у спорті є набагато вигідніші за співвідношенням результативності та нешкідливості спортивні препарати, наприклад, туринабол, болденон та метандієнон.
Середні рекомендовані дози флюоксиместерону – це варіатив від 5 до 40 мг на добу (становлять не менше 5 мг на добу, інакше малоефективні, але не перевищують 40 мг на добу, інакше надмірні). Оптимальне дозування підбирається атлетом індивідуально відповідно до потреби та переносимості організму.
Тривалість прийому флюоксиместерону – у середньому від 2 до 4, максимум до 6 тижнів. Стероїд не використовують тривалими курсами (6+ тижнів) через ризик посилення побічної дії, зокрема через токсичність для печінки. Також через гепатотоксичність його рекомендують не поєднувати з оральними аналогами, типу туринаболу, метандієнону, станозололу, оксиметолону та міболерону.
